Як говорити з дітьми про війну

 Друзі! Поряд з вами знаходяться діти.

Важливо поговорити з ними, про те, що відбувається.

Коли говорите - зберігайте спокій. Нехай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна.

Варто сказати, що ви відповідально ставитеся до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх. Армія на варті! Ми готові до відсічі!

Якщо дитина дуже тривожиться, підкріплюємо свої слова про захист і безпеку обіймами. Це для дітей до підліткового віку, підлітки можуть сприймати обійми, як слабкість. Дорослий має демонструвати надійність і спокій.

Важливо обговорювати так звану "цивільну оборону" як в закладах освіти, так і вдома.

Правила для "цивільної оборони":

1. Слухаємо "старшого" - вчителя, батька, маму.

2. Не сперечаємося, слідуємо за тим, хто відповідальний за безпеку в даний час.

3. Домовляємося з рідними про зв'язок на випадок втрати мобільного зв'язку. Де зустрічаємося, де можемо переховуватися.

Зараз будуть доречні:

1. Обійми

2. Гумор

3. Рутинні справи (сумісні)

4. Квадратне дихання (вдихаємо-затримка дихання-видихаємо-затримка дихання)

5. Комп'ютерні ігри (зараз можна!)

6. Пити теплі (не холодні, не гарячі!) напої.

7. Розповідати казки, історії, читати дітям вголос

8. Дітям ставимо мультики, серіали.

9. Готуємо їжу, годуємо смачненьким.

Катерина Гольцберг

Техніка заземлення від тривоги

 

Поради для батьків з інвалідністю в екстреній ситуації

 

Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації й навіть перебування вдома під час воєнного стану вимагає значно більше витримки та психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам'ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:

1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.

2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);

3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;

4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:

Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.

Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.

Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не проявляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.

По можливості, дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Коли немає необхідності йти в укриття - готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

Дякуємо за розробку рекомендацій нашому партнеру Onufryk Marianna, керівниці ГО "Соціальна синергія" та "Родина для осіб з інвалідністю".

Вк допомогти дитині під час війни

 

ЧИМ ЗАЙНЯТИСЯ З ДІТЬМИ, щоб зняти тривогу, психоемоційну напругу

 

1. Інверсія. Заспокійлива сила розташування голови нижче за рівень серця, також відомого як інверсія. Будь то розслаблення в позі дитини або нахили до пальчиків ніг або стійка на голові - подібна зміна позиції тіла має загальнозміцнюючу дію на вегетативну нервову систему, яка контролює реакцію організму на стрес. Інша заспокійлива поза-вправа - "собака мордою вниз". Ця поза хороша тим, що сприяє спалюванню зайвої глюкози, що звільнилася через підвищення рівня адреналіну.

2. Стрибай вище! Можна влаштувати змагання зі стрибків у висоту, довжину, на швидкість. Це чудовий спосіб випустити пару. Можна пострибати зі скакалкою під музику, підтримуючи ритм або пограти в класики.

3. Ровер. Імітація їзди на ровері може бути потужною заспокійливою технікою. Ця вправа не чинить надмірного тиску на суглоби, розвиває баланс, замінює фізкультуру і може проводитись усією сім'єю. Якщо вдома є вело тренажер – влаштуйте змагання на ньому. Якщо ні – зробіть разом із дитиною вправу «Ровер»: лежачи на спині, ногами крутимо педалі. Можна запропонувати: "Уяви, як їздять люди на звороті Землі." Ця вправа включає і інверсію (див.п.1)

5. Штовхай стіну. Цей прийом допомагає позбавитися гормонів стресу без необхідності виходити на вулицю або навіть із кімнати. Попросіть дитину спробувати штовхати стіну протягом 10 секунд на 3 прийоми. Цей процес дозволяє м'язам скорочуватися, а потім розслабитись, внаслідок чого виробляються гормони щастя, як після спортивного навантаження.

6. Спів. Спів уголос, навіть тоді, коли він невпопад, сприяє виробленню ендорфінів, що приносить почуття задоволення та спокою. Також може діяти слухання спокійної знайомої чи просто улюбленої музики.

7. Мильні бульбашки. Це заняття ґрунтується на регуляції дихання. Дитина швидко набуде контролю над своїм диханням, а значить, і станом, якщо буде надувати мильні бульбашки (або дутиме на вітрячок).

8. Задуємо свічку. Засвітіть свічку і дайте дитині задути її. Запалюйте знову і знову, поміщаючи свічку все далі і далі від нього, щоб йому довелося вдихати все глибше, щоб задути її. Це чудовий спосіб перетворити практику глибокого дихання на гру. Можна супроводжувати загадуванням бажань.

9. Дихай животом. Більшість дихає неправильно, особливо у стресовій ситуації. Допоможіть дитині уявити, що живіт - це кулька. Попросіть зробити глибокий вдих, щоб його надути, а видих – щоб здути. Відчуйте ефект уже на 5-й раз.

10. Первісний клич. Іноді емоцій стає занадто багато, щоб тримати їх у собі. Нехай дитина стане з широко розставленими ногами і піднятими руками і відчує, як емоції киплять у пальцях ніг, піднімаються вище по ногах і всьому тілу і вириваються через рот. Не треба кричати слова або дотримуватися якоїсь програми, нехай робить це так, як їй зручно. Добре допомагає при цьому простукування вилочкової залози. «Давай покричимо як Тарзан!».

11. Малювання. Малювання не тільки відволікає від роздратування, а й розвиває стійкість до стресу загалом. Краще малювати у колі всією родиною.

12. Ковток води. Зневоднення пов'язують із зниженням розумової діяльності. Налийте дитині склянку холодної води, нехай повільно вип'є. Спробуйте хоч раз – і побачите заспокійливий ефект, який надає ця процедура на нервову систему.

13. Тенісний м'яч на спині. Старий прийом фізіотерапії – катання невеликого твердого м'яча по спині дитини – легкий масаж заспокійливої ​​дії. Приділіть особливу увагу плечам, шиї, попереку – це типові місця скупчення напруги.

14. М'яч для гольфу під ступнями. Катання м'яча для гольфу ступнями не тільки покращить кровообіг, але й впливає на точки, що відповідають за розслаблення ніг. Для досягнення кращого результату катайте м'яч на всій поверхні ступні дитини, змінюючи ступінь тиску.

15. Замісити хліб. Бабусі по всьому світу можуть підтвердити, що процес випікання хліба знімає стрес. Інтернет рясніє простими рецептами, за якими ваша дитина з радістю і забрудненими руками м'ятиме і перевертатиме тісто. Найкраще полягає в тому, що зрештою у вас з'явиться домашній хліб, який наочно демонструє, що напругу можна сублімувати правильно та результативно.

16. Браслет власноруч. Створення виробів власноруч легко вводить дитину в стан «потоку», тобто повного занурення у заняття. Ця концепція поширюється на шиття, в'язання, плетіння бісером і навіть складання білизни після прасування – будь-якої діяльності, в якій дитина забуває про зовнішнє оточення.

З рекомендацій Рене Джейн

Алгоритм першої психологічної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій

 

Корисно знати кожному. Дещо з того ви можете зробити, навіть, якщо ви не є психологом і це буде помічним. Є речі, на які навіть у нинішніх мерзенних обставинах ми можемо впливати. Якщо ви опинилися поряд із людиною, що переживає гостру стресову реакцію і все ще здатні зберігати стан, що дозволяє вам читати алгоритм і слідувати простим інструкціям - можете йти по ньому.

Перша психологічна допомога:

1. Підійди

- Знайдіть сили, аби підійти.

- Представтеся, дізнайтеся ім’я потерпілого.

- Запитайте дозволу, аби поговорити.

- Запитайте, чи потрібна допомога.

- Поясніть свої цілі.

- Пам’ятайте про мову тіла.

2. Підтримай

- Знайдіть безпечне місце.

- Захистіть від зайвої уваги.

- Допоможіть знайти опору (стіна, стілець, твоя рука).

- Захистіть людську гідність (наприклад, знайти чим прикрити оголене тіло, якщо ситуація цього потребує).

- Говоріть фрази «я з тобою», «ти в безпеці», «видихай повільніше».

3. Пам’ятай про реальність

- Називайте потерпілого на ім’я.

- Запитайте, чи знає він, що сталося, де зараз його близькі.

- Поясність, де ви знаходитеся і що трапилося.

- Попросіть називати предмети, котрі вас оточують.

- Попросіть робити короткі вдихи та видихи.

4. Заохочуй

- Вислухайте уважно та зі співчуттям.

- Заспокойте з приводу реакцій – це нормальна реакція на ненормальні обставини.

- Не треба заспокоювати плач.

- Не відносьте до себе агресію.

- Уникайте припущень про переживання потерпілого.

- Не припускайте, що травмовані усі потерпілі.

- Уникайте ставити діагнози.

5. Подбай

- «Слухай, мовчи, піклуйся!»

- Допоможіть у тому, у чому можете на даний момент.

- Медична допомога.

- Психіатрична допомога (у випадку марення, галюцинацій).

- Поважайте бажання потерпілого побути на самоті, але не випускайте його з поля зору.

- Питайте про плани.

- Надайте інформацію про служби, інстанції, котрі можуть допомогти.

6. Передай

- Переадресуйте потерпілого до фахівця, який допоможе йому в подальшому.

Джерело: Lidiya Bozhenko

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЧАС ВІЙНИ

5 порад для батьків

1. **Бути поруч**: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. **Бути прикладом**: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. **Спілкуватися**: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. **Задіювати**: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. **Відновлюватися**: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Підготовлено партнерами проекту Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї", Інститут психічного здоров'я Українського Католицького Університету

Дитячий рюкзачок безпеки

 

Соціальна історія для пояснення ситуації в умовах війни дітям з PAC

 Дітям з розладами аутичного спектру необхідна передбачуваність і візуально підкріплений план дій. Екстрені ситуації та встривожені люди поряд можуть призвести до нервових зривів та істерик.

Дуже важливо дати дитині опору для почуття безпеки у вигляді візуального розкладу та соціальної історії. Їх варто переглядати декілька раз в день, спокійно обговорюючи зображене. Якщо дитина вербальна, розуміє звернене мовлення і читає, попросіть прочитати кожен слайд, обговоріть максимально спокійно. Якщо дитина не розуміє звернене мовлення сфокусуйте всю увагу на зображеннях і описуйте їх, роблячи акцент на інтонаціях.

Спробуйте показати за можливості все, що зображено в соціальній історії на прикладах реального життя. Відкривши слайд з сумкою - покажіть зібрану сумку, про світло - повиключайте лампи, запаліть свічки. Якщо ви йдете в укриття - відкрийте слайд про укриття і показуйте його дитині протягом вашого шляху.

Робіть всі роз’яснення спокійним тоном, тихим голосом, ритмічно рахуйте і глибоко дихайте, запрошуючи дитину повторювати за вами.

Нижче соціальна історія, яку батьки можуть використовувати для пояснення ситуації дітям з PAC.

Дякуємо, Анастасія Степула Anastasiia Stepula та Happy Today за допомогу у розробці матеріалів.

Джерело UNICEF Ukraine 

6 технік заземлення при тривозі та кризових станах

 

Як зберегти психічне здоров'я дітей під час війни

 1. Коли збираєте дитину в сховище, поясніть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та можливість витримати щось неприємне. Пригадайте казки, які читали дитині та визначіть, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти не унікальність ситуації, допоможе запустити механізми адаптації.

2. Звісно, у сховищах холодно або жарко, тісно, темно і лячно. Але в нас є уява! Пограйте з дитиною в гру «А зараз вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами, та інше».

Так ми зможемо зменшити вплив депривації від замкнутого простору.

3. Коли лунають вибухи та постріли, але Ви захищені, можно з дитиною уявляти великі крила Янголів, що боронять наших солдат, та допомагають їм нас захищати.

4. Малюнки захисникам. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо зробити в допомогу, - малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте їх у соціальні мережі. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

5. Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання за планом, вивчення іноземної мови теж допоможуть стабілізувати організму психічну систему після дезорганізацїі війсковим станом.

Джерело: @Вікторія Назаревич

Як реагувати на тремтіння у випадку екстремальної ситуації?

 

Техніка релаксації "Дихання ведмедика"

 

 

Що робити під час панічної атаки?

 

https://gluzd.org.ua/articles/shcho-robyty-pid-chas-panichnoi-ataky-ta-azhytatsii/?fbclid=IwAR0A-cOv4nBQprJJewdcS_NwMTxwoeylrr6wTGqyqaCYCcU3ScyCqNk69f0

Практикум для практичних психологів ЗДО

16.02.2022 р. відбувся онлайн-практикум для практичних психологів закладів дошкільної освіти на якому були розглянуті можливості використання ресурсів Google в практичній роботі в умовах карантину. Працівники психологічної служби обговорили форми, методи роботи по сприянню формування у вихователів професійної компетентності педагогічного партнерства, відповідно до Професійного стандарту "Вихователь закладу дошкільної освіти".