Як батькам поговорити з дітьми  в умовах інформаційної хвилі

За матеріалами посту у Фейсбук Любові Найдьонової, 

доктора психологічних наук  

        На наших очах формується хвиля і в найближчі два тижні вона може зростати, охоплюючи тривогою все більшу кількість людей. Бо питання життя, особливо захисту життя дитини, - це дуже значуще питання.

      Тому головне - тримати спокій і між інформацією, яка на нас буде накочуватися хвилею, і нашими реакціями - мати власні механізми самозбереження і стримування.

          Завдання нас, дорослих, - допомогти дітям, оскільки в них іще не так добре сформовані механізми опанування емоцій, їх інформаційні хвилі можуть закрутити значно сильніше. Будьмо емоційною опорою дітям.

     Батькам:

- Якщо ви дізнались інформацію про загибель дитини, і у вас з'являється тривога за вашу дитину, може і страх, і навіть паніка - це нормально. Ви реагуєте, як жива любляча людина.

- Але це не значить, що цю емоцію ви маєте передати своїм дітям без жодної її обробки. Бо емоції заразні, вони передаються в спілкуванні

- Тому ви маєте опанувати свої емоційні стани перед тим, як спілкуватися з дитиною. Бо інформація і в дитини теж викличе емоцію, але не таку, як ваша.

      Опанування тривоги-страху-паніки:

 -   У кожного дорослого є свої перевірені способи, просто треба їх згадати.

 -  Важливо взяти паузу – звернутися до себе, свого досвіду, який тимчасово відключився сильною емоцією.

-  У тривозі, і хочеться діяти в пришвидшеному темпі, а важливі саме паузи для відновлення чутливості, віри в себе, відновлення свого центру стабільності в життєвому світі, який захоплений інформаційною хвилею.

 - Налийте стакан води, пийте і рахуйте ковточки. Випили. Тепер прислухайтесь до себе. Вам іще досі хочеться схопити свою дитину і трясучи її дико питати - чи ти там у тіктоку не почитала якийсь дурний челендж про таблетки?!!! Стоп. Ви іще не готові до розмови з дитиною. Подихайте, згадайте щось ресурсне - що дає вам іншу емоцію, позитивну, що повертає вам віру в себе. Потупайте ногами, відчуйте грунт, пальчики, ступні.

 - Тепер ви готові говорити про важливе з дитиною без захоплення її у вир інформаційної хвилі. Тепер ваша емоція не буде викликати у дитини бажання шукати додаткову інформацію.

- Тривога, навіть не своя, а навіяна - штовхає піти пошукати, а де ж воно там в тіктоці про це було. Ми вже це проходили із синіми китами 2017, коли за день з'являлися тисячі нових підписників.

     Як говорити з дитиною

- Краще хай дитина покаже свої емоції, розкаже, що вона думає про подію, а якщо не чула про цей випадок, то почує від вас. Почує від вас сум, навіть розпач, що не вдалося врятувати, почує захоплення тими дітьми, які не були байдужими - і це врятувало життя одній із дівчат.

- Але не страх і сумнів - що з вашою дитиною щось не так. Посумуйте, погорюйте разом, поспівпереживайте. Це теж важкі емоції, але коли вони поділяються, то легшає. Від взаємопідтримки.

-  Після цього поверніться до розмови про те, яка ж поведінка може врятувати, хай дитина скаже, що врятувало би дівчат, нехай визначить, де був той момент, коли треба було зупинитися.

 - І з вірою в те, що ваша дитина це розуміє, підправте, якщо вона готова зайти дуже далеко.

-  Це буде розумна розмова на фоні емоційно теплому, підтримуючому, стабільному. Вона не буде штовхати в інформаційну хвилю.

 -  Тому, що спокій і віра, справжня надійна опора - всередині.

 

      Задача турботи і протистояння негативним впливам є, інформаційним негативним впливам соцмереж - є, вона є завжди. Не з'явилася зараз, була і вчора, до загибелі дітей. Буде і завтра.

      Просто зараз до цієї батьківської задачі додається ще завдання протистояти інформаційній хвилі. Дивіться на цю хвилю з власного берега,  вона спаде.

      Але задача захисту дитини залишиться і тоді, коли про це перестануть говорити з ажіотажем і сенсацією.

 

Джерело: за матеріалами посту у фейсбук Любові Найдьонової, доктора психологічних наук (https://www.facebook.com/lyubov.naydonova)